Сторінка для батьків

 

 

 



АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКА. ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ

 

 

адаптація до садка

Дитина іде до дитячого садочка. Напевно, немає батьків, які б не хотіли, щоб цей етап пройшов легко, спокійно, щоб малюк з задоволенням і без криків відразу ж пішов до дитсадка. Але так буває досить рідко. Частіше діти перших кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування садочка — це стрес. І наше з вами завдання пом’якшити його настільки, щоб він пройшов непомітно і без неприємних наслідків. Тому пропонуємо вам 14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше.

  1. Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.
  2. За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 13:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.
  3. Навички самообслуговування. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а ткож вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.
  4. Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив джля дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там мусово ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитчяому садку, коментуючи все, що побачили.
  5. Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.
  6. Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптовуватися до дитячого садочка.
  7. Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.
  8. Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — це “добра тьотя”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.
  9. Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають придумвати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.
  10. Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.) Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до днз. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.
  11. Дитині більше уваги, тепла, ласки. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.
  12. Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.
  13. Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.
  14. Приймати почуття дитини. Виключити нотації, переконання… Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не немагайтесь зразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: “Так, я бачу, ти дуже сумував / сумувала!” “Тобі було страшно, сумно, печально…”  Більш детально про відображення і прийняття дитячих почуттів можна прочитати в книзі Ю.Б. Гіппенрейтер “Общаться с ребенком. Как?”

Легкої вам адаптації!

 

 

БАТЬКІВСЬКИЙ ПОРАДНИК

 

7 етапів у вихованні дитини:

 1. Шукайте надійної поради

Якщо батьки усвідомлюють, що в руках здоров’я і благополуччя дітей, то напевно, стануть шукати надійної поради у вихованні.

Про любов до дітей: В своїй книзі про виховання дітей, яка вийшла у 1928р., відомий американський психолог Джон Броде Уотсон радив батькам: «Ніколи не обнімайте і не цілуйте дітей. Не беріть їх на коліна». Однак, порівняно нещодавно, в журналі «Наші діти» за 03.99р. психологи Віра Лейн і Дороті Моліно писали, що «згідно досліджень, діти, які в ранньому віці були позбавлені батьківської ласки і любові, зазвичай нещасливі». В 1969р. в журналі «New York Times Magazine» відомий психоаналітик Бруно Беттельхайм звернув особливу увагу на те, що «в дитини є право формувати власну думку не під впливом настанов батьків, а виключно за допомогою свого життєвого досвіду».Майже три десятиліття опісля психіатр - досліджував Роберт Колс в своїй книзі «Моральна свідомість у дітей», що вийшла в 1997р. писав, що «дітям вкрай необхідна мета в житті і керівництво, а також система цінностей, затверджена батьками». Про покарання: Л-р Джеймс Добсон в своїй книзі «Свавільна дитина» в 1978р. писав, що «тілесні покарання допомагають люблячим батькам боротися з поганою поведінкою дітей». Однак у своїй книзі «дитина і догляд за нею», яка вийшла в 1998р. Бенджамін Спок говорить: «Фізична кара вкушає дитині, що той, хто старший і сильніший може поступати по-своєму і не важливо чи правий він».

 2. Створюйте атмосферу любові

Діти потребують любові і страждають без неї. В середині ХХ ст. антрополог Ешлі Монтеню написав: «Для нормального розвитку людського організму необхідний найважливіший вітамін – любов. Любов є джерелом здоров’я і вона  особливо потрібна дитині в перші 6 років життя». Сучасні вчені погоджуються з висновками Монтеню, що «дитину калічить дефіцит любові в її душевному раціоні». Говоріть своїм дітям, що любите їх. Діти подібні квітам. Як квіти тягнуться до сонця – джерела світла і тепла, так і діти чекають від батьків любові і впевненості  в тому, що їх люблять і цінують.

 3. Користуйтесь батьківською владою

 В одному журналі для батьків говориться, що згідно досліджень, «діти керовані турботливою, але твердою батьківською рукою, добре вчаться, більш комунікабельні, менш закомплексовані і взагалі почувають себе щасливішими, ніж ті, кого виховували або  вседозволеності». Вже з пелюшок діти будуть намагатися позбавити маму і тата батьківської влади. «Вони швидко розпізнають, коли батьки не готові користуватися своєю владою і проявляють слабість, - пише у своїй книзі Джон Роузмонд, - якщо постає питання хто тут головний, а батьки не поспішають взяти ситуацію в свої руки, тоді діти не упустять свій шанс».

 4. Встановіть сімейні правила і відразу втілюйте їх у життя

 Роланд Саймонс, соціолог із університету Джорджія (США), говорить: «Для дітей краще, якщо вони чітко знають межі дозволеного і те, чим загрожує їх порушення, в іншому разі вони стають егоцентричні, нещасливі і псують життя іншим». Тому варто визначити необхідні сімейні «закони» для дітей. Деякі батьки радять обмежити цей список 4-5 правилами. Так їх буде легше запам’ятати і втілити у життя. Необхідно обговорити, що буде за їх невиконання. Переконайтесь, що покарання, не надто жорстоке, але  його не можливо уникнути. Періодично нагадуйте ці правила, щоб всі, в тому числі і ви, знали як діяти. Якщо правила порушуються, то не зволікайте з покаранням. При цьому будьте спокійні, тверді і послідовні. Пам’ятайте: застосовувати покарання можна тільки тоді, коли вгамується ваш гнів.

 5. Встановіть розпорядок і дотримуйтесь його

Життя дорослої людини завжди якось впорядковане. Всьому свій час – роботі, відпочинку. Батьки морально травмують своїх дітей, якщо не вчать їх організовувати свій час. До того ж, за словами професора психології Лоренса Стайнберга, «дослідження показують, що правила і розпорядок життя дають дитині відчуття захищеності, вчать самоконтролю і самостійності». Життя повне руху, батькам нерідко доводиться багато працювати і приділяти дітям увагу вдається тільки від випадку до випадку. Щоб дотримуватися сімейного розпорядку, потрібна самодисципліна і твердість, оскільки дитина спочатку буде чинити опір всяким правилам.

 6. Рахуйтеся з почуттями дитини

Діти хочуть і потребують того, щоб батьки – найважливіші люди в їхньому житті – рахувалися з їхніми почуттями. Якщо батьки постійно ідуть наперекір дітям, коли ті відкривають їм своє серце, тоді діти вже менш схильні довіряти своїм батькам і, навіть, можуть засумніватися в своїй здатності думати і відчувати самостійно. Дітям властиво, показуючи свої почуття, шокувати оточуючих. Переважно,- це дуже засмучує батьків. Наприклад, засмучена дитина може сказати: «Мені противне моє життя». Перша реакція батьків: «Перестань говорити дурниці». Батьки можуть думати, що, визнаючи негативні почуття дітей, вони заохочують таке мислення.

 7. Навчайте своїм прикладом

 

Справи говорять гучніше за слова. Припустимо, що батьки вчать своїх дітей поважати інших і говорити правду. Однак, якщо вони самі кричать один на одного і на своїх дітей, говорять неправду, щоб відхилитися від незручних обов’язків, то діти вчаться поступати так само. Педагог Сел. Севір сказав: «Вчинки батьків – це найпереконливіший  приклад для дітей». Ідеальних батьків немає, але прагнути бути хорошими батьками може кожен. Навіть ваші помилки будуть для дітей уроком. Потрібно,щоб діти зрозуміли, що ми, батьки, також помиляємося, що нам всім необхідно працювати над собою.

    Всі новини

    Контакти

    Адреса: с.Мітлинці Гайсинського району Вінницької області.

    Тел.: +380933764948

    Email: dnzmitlynci@ukr.net